Позабував прості слова,
Які ношу в собі усюди,
Бо похололи знову груди,
Коли майнула повз вона.
Спішу за нею вслід бігцем,
Безтямно ті слова завчаю,
Її очима проводжаю,
А серце страхом давить щем.
Розлучник-потяг вже стоїть,
Квиток кондуктор провіряє.
А серце ось-ось заридає.
Остання мить! Остання мить!..
Біжу щосили на перон,
Не бачу, що когось штовхаю,
Кричу, що я її кохаю,
Та покотився вже вагон…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2012
автор: Г. Король