(рондель)
Неначе сполох, маку цвіт
В степу весною,
Що увінчав полин красою
Між плетива тернових віт.
Звитяги древньої одсвіт –
Росинки крові в гущі бою.
Неначе сполох, маку цвіт
В степу весною.
Щоб вівся солов’їний рід,
Діди закрили нас собою…
Ятриться пам’яттю святою
Про наш незламний родовід,
Неначе сполох, маку цвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380745
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.11.2012
автор: Осіріс