Дозволь мені забути нашу зустріч
І той пронизливий, пекучий погляд.
Душевні рани може час залічить,
Та буде, ще ятрити серце довго...
Дозволь мені непокидати спокій
І дихати так рівно без печалі.
Все що було нам додало мороки,
Пішло у мандри, у далекі далі.
Осінній вітер шле в обличчя холод,
А дощ холодні краплі шле на руки.
Печаль на небі розкидає морок,
До серця наближає час розлуки...
Дозволь думками загорнутись в тишу,
Пірнути з головою в сніжну зиму.
І може про кохання вірш напишу,
Про зустріч нашу зболену й єдину...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)