Реквієм

(для  тих,  хто  засумує)
Не  плач  наді  мною,  не  стій,
Думки  над  вітром  розвій,
Я  в  кожному  вечорі  де  сни,
Я  в  кожній  краплині  роси,
Я  в  вітрі,  що  волосся  твоє  колише,
У  небі,  що  хмарами  дише,
У  сонці,  що  повітря  палить,
В  кропиві,  що  руку  жалить;
Я  в  тій  безкінечній  поляні,
Що  простяглась  в  нерухомому  стані,
Я  в  одинокому  листочку,  що  в  повітрі  кружляє,
В  цей  час  де  упаде  не  знає;
Я  в  тому  струмочку  німому,
Що  безшумно  дзюрчить  в  колодязі  старому,
Я  в  тих  прозорих  як  краплі  травинах,
В  пісні,  що  грає  у  скринях;
У  вічності  сірій,  в  безодні  блакиті,
У  темному  світлі,  де  видно  сонця  ниті;
Я  там,  де  ти  й  не  уявиш,
Я  там,  де  ти  лише  мовчиш;
У  цвіті  веснянім  й  пилку,
Що  восени  все  будить,
Я  в  тополиному  м’якому  пушку,
У  найніжнішому  твоєму  страху;
Та  в  тих  безкінечних  розмовах,
У  різних  поетичних  словах,
Я  з  подихом  холодної  зими,
Із  морозом,  що  роздуває  сніги;
Я  з  вітром.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380686
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 27.11.2012
автор: anInkpen