Багаття, полум’я і дим -
Рідня мов сонця, жар іскрини,
Горить, палає і між тим
Нестримно-грізно вгору лине.
Зігріє проблиском, живий
і танець, рух його без втоми.
З підступним норовом, німий -
Повага вічно-несвідома.
Немов благає: «Відпусти!»
І заворожує, в усьому.
Знаходить шлях де є мости:
Посохле листя - йде додому.
Якби ж той був у нього дім -
То знали б всі, де в нього серце.
Горить, без слів немов би мім,
і дивний сум, пекучим перцем.
Вогню і полум’я і дим...
Повітря, сірі хвилі, попіл.
І буде жар його живим -
Як щось залишено на потім.
21.09.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380396
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2012
автор: Андрій Гагін