***
Завмре світанок, завмреш і ти в мені.
І шелестом небес пройдеться тиша.
А сонце світу хвилі заколише,
Коли пройдешся і завмреш в мені.
Запахне біла сонячна гроза,
Залиється восковими свічками.
І ти пройдешся разом із листками,
З похилими сумними вечорами.
***
Коли ти в моїй тривозі, то знаю: я хочу жити.
І знаєш, колиска неба до тебе чомусь гряде.
Але як повіє вітер і сонно ляже на сосни,
Я мить свою пелюсткову не знайду більше ніде.
А тільки як сонце встане, й ранкову траву заколише,
На віттях морозу вранці проб’ється сумна хода.
Ти тільки шепни на вушко, тривога пройде й залишить.
І більше ніхто не посміє рвати душі небеса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380255
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2012
автор: Fiala