Ти сидів у трамваї навпроти.
Кожним поглядом обпікав мені душу.
Мені хотілось крикнути: " Хто ти?",
Та цю безслівну розмову не зрушу.
Три зупинки щоб зробити свій вибір-
Вийти у "Центрі" чи їхати далі.
Хай збиває цей мегаполюсний гамір,
Головне не загальне- деталі.
Вже невідривно дивлюсь в твої очі,
Ганяю тараканів у мізках.
В голові монотонне: "Я хочу!".
Я рахую секунди в відрізках.
Зараз вибух тут неминучий,
Одна зупинка до апогею.
Твій перший дотик рішучий,
Ми не розділені з тобою межею.
Ми виходимо, тримаючись за руки,
Незважаючи на думку прохожих,
Ці розмови всього лише звуки,
Вони потрібні лише для байдужих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2012
автор: Катерина Пташка