Люби мене, люби мене сильніше,
Так, як нікого більше не любив.
І хай тобі говорять: «Як? Навіщо?
Поглянь: у ній себе ти загубив».
Нехай собі говорять, що не зможеш
Моїх очей сягнути глибини.
Ти не зважай, адже вони не можуть
Відчути те, що відчуваєш ти.
А ти не слухай, бо твоя дорога –
Це неповторний шлях твоїх бажань.
Люби мене без страху і тривоги,
Без непотрібних скарг і нарікань.
Люби мене без пам’яті, безмежно,
Так, щоб світи навхрест переплелись.
Тільки прошу, будь ласка, обережно,
Ти в мої очі довго не дивись.
Я не така, яких ти знав раніше.
Але живемо лише раз – живи,
Бо я тебе захоплюю все більше,
Тому не думай. Відчувай. Люби.
24.11.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2012
автор: Альбіна Кузів