Нас чекає вершина, взавтра зранку вперед,
Головне не проспати, щоб вловити момент.
Чи на місці обв’язки, а чи свіжі шнури,
Чи взяли льодоруби, щоб іти до гори?
Попереду стежина, прямовисна стіна,
За тобою хлопчина, що підйомів катма,
Та веде нас у гори, давно битий вожак,
І тому ти щасливий, йдеш неначе козак.
Триста метрів чекає по відвісній стіні,
Де за крила ти зловиш на льоту журавлів,
Заспіває вершина під ногами вгорі
І рукою дістати зможеш ти до зорі.
На вершині блаженство, тільки треба дійти,
Взяти зіроньку в руки і донизу знести.
Щоб внизу заспівати, що вернулись з вершин,
Гори завжди шанують тільки справжніх мужчин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379903
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2012
автор: Віталій Назарук