Посварились душа та розум –
В них за щастя ведеться бій.
Серце рветься на зустріч грозам
І про спокій тепер не мрій.
Перетвориш на поле бою
Власне тіло. Без зайвих слів
Відпусти почуття на волю,
Бо вже розум від них зомлів.
У спокусі помре сумління,
А кохання воскресне знов.
Полетить звідусіль каміння
Пересудів та злих розмов.
На заваді їм стане досвід.
Повернувши здоровий глузд,
Він на місце поставить всесвіт,
Не допустить душевний струс
І відверне лиху загрозу,
Не піддасться спокусі злій.
Не зміняє вірші на прозу
Недосяжних рожевих мрій.
*СТРУС – надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2012
автор: Олександр Ковальчук