Там де сонечко заходить,
Там де місячик встає,
В тім краю самотність ходить
Людям тугу роздає.
В неї коси до підлоги,
В неї очі смоляні,
В каяття обуті ноги
І думки її сумні.
З крижаними кружевами
Стрічка вплетена в косу.
Серце стало, наче камінь.
Весни втратили росу.
І коли вуста холодні
Посміхаються тобі,
Знай напевне, що сьогодні,
Будеш в смутку та журбі.
Там де сонечко заходить,
Там де місячик встає,
В тім краю самотність ходить,
Людям тугу роздає.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379732
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2012
автор: vasylivna