Те янголя дивилося великими очицями,
І білим сяйвом освіщало всім дорогу.
Воно у душу кожному просилося,
І оббивало ніжки об пороги.
І йшло воно крізь ніч несучи світло,
Плелось обабіч стежок і доріг,
Таке сумне, нікому не потрібне,
Ходило янголятко всюди, скрізь.
Воно було маленьке, але щиро
Уміло янголятко те любить,
Любило повечерять тільки сиром,
І потім в запічку тихесенько сопіть.
Коли мені було три роки з роду,
Відкрила двері на легенький стук.
Сказала янголові: "Хочеш соку?"
І в мене появився новий друг.
23.11.2012
Думаю, що потрібно продовжити віршик, але зараз немає часу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379708
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2012
автор: ulin44