До 8-ї річниці Помаранчевої революції
Твердив Гарант, що нація - аморфна,
І що ідеї в нації нема.
А тут іще сентенція бігбордна
Весь час в напрузі виборця трима.
Була надія - піде, як по нотах,
Все проковтне тупий електорат
І знову там, на Зевсових висотах,
Возсяде свій, не з вулиці, Гарант.
Проте - не склалось. Бачить Бог, не склалось!
Це ж скільки треба фальші і брехні,
Щоби терпіння в демосу прорвалось
І він сказав рішуче й твердо: "Ні!"
Не сподівались владці велемовні
На дужий спротив випручаних мас.
Ще не зотліло в пам'яті духовній
Те, що єднало й зближувало нас.
Гримів Майдан гарячим помаранчем
І біло-сині плавились льоди.
Ми всі зійшлись під гаслом об'єднавчим
І сумніви розвіялись, як дим.
Знецінювались долари й червінці -
Росла свобода вибору в ціні.
І саме тут "маленькі українці"
У Націю єдналися в ці дні.
Сімнадцятть днів "бродила" Україна,
Сімнадцять днів боролась за права.
Ми твердо знали: доля в нас - єдина,
І не сприймали розбрату слова.
Так, ми народ! Ми прагнемо поваги,
Волієм вільно думать і творить.
Найвищий злет духовної звитяги
В серцях у нас повік не відгорить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379700
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.11.2012
автор: Дощ