Осіння погода: і дощ і туман…
Всі люди навколо насуплені й так.
А в дівчини очі не те що весна -
Виблискують щиро, хтось скаже: Смішна!
Не вірять ті люди у щирість очей,
А їй не байдуже, бо сильно пече.
Зневірені болем серця оживуть,
Як дівчина мовить: Пробач і забудь!
Куди не погляне - повсюди вже рай,
Якщо одинокий - ти спробуй, кохай!
Коли від розлуки стомлені очі -
Ну що ж - зустрічай гостей серед ночі.
А юна красуня - то ангел з небес,
Маленький промінчик казкових чудес,
Ніхто не помітив… самотньо іде,
Лиш вітер розвіяв волосся руде.
Він ніжно торкався тендітних плечей,
Як мама з любов'ю голубить дітей,
Тоді ще не знали та вірили в те,
Що доля навіки любов принесе.
Ангел - Олеся Шевчук
Вітер - Володимир Шевчук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379435
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2012
автор: Салтан Николай