Коли серце ламає кістки...що залишається робити?
цей біль тримати у руках?
леліти, ніжити, любити?
чи зіграти в дану гру, що є війна,
де я одна і біль жива
і вносить в вени ніжний попел, тих спогадів,
що рвуть і знищують усе...
а якщо війну програти?
біль захопить все живе, цю
душу, серце, почуття... усе!
кістки зламає серце, і
назад нічого не вернеться.
Думки воліють знати лиш одне,
чи варто грати у цю гру, та ж сенс який?
ця біль веде з собою нитку,
що голкою давно пришита.
Та нитка рани поробила,
звичайно боляче... хоча вже звикла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379423
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2012
автор: Labeo