Привіт, чорнява!

Моя  душа  унітаз?  То  ти  нагадила  у  нього.
Я  не  лавилаз,  не  ставив  в  супереч  корову
Не  сперечався,  не  бився  ні  на  що  об  заклад
Любив  тебе,  як  морж  зиму  та  снігопад

Що  я  зробив  не  так,  скажи  ти  чорнява???
Знаю,  душі  нема,  схожий  на  кінотавра…
А  правду,  правду…  ах….яка  там  правда…
Ніби  й  золота  душа…й…одні  смарагди.

Але  й  хом’яки,    виставляють  великі  зуби
Й  не  кажи!!!  Гостріші  ніж  в  акули
Сижу,  курю,  зжимаю  не  бриті  скули
І  тішуюсь  думкою  що  Ви  мене  забули

Твій  кефірний  хлопчик,  вже  не  любить  кефір
Як  був  так  і  залишився    на  завждиTagbir

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379414
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2012
автор: Tagbir