я зовсім не знаю,
що завелось у мені
можливо це велетенська
змія,
і вона поїдає мене,
залишаючи всередині
свій кал
можливо я нічого
не знаю
про існування
такої прекрасної
жінки як ти
можливо
я забагато
нюхаю клею
і вже не бачу куди іти
у вухах,
моїх
їбашить на весь звук
прекрасний хардкор панк,
а я іду
по сміттєзвалищу
і на стінах
вулички,
що склалась у моїй голові
прекрасний твій силует
і я кінчаю, і я кінчаю,
як мексиканський хіпі
у сміттєвий бак
допалюючи всю траву,
що залишилась
у моїх кишенях.
Я вже не можу
відкривати
дивного нового
світу у собі
бо моя голова
перетворилась
у м’ячик,
який бере участь
у ямайському футболі
в мене нема ідолів,
але Боба Марлі,
я обійняв би як рідного
брата
а вас я ненавиджу
ненавиджу
вас,
бо ви не здатні
до трансімплантації
та фотосинтезу
місяця в своїх грудях.
Я подорожую у вищому естетизмі
І ця жінка постійно буде в моїй
голові,
бо вона розуміє мої вірші,
хоч і не має ніякої тяги
любити мене за це.
Отже змусьте мене платити
за те, що я кінчаю
змусьте
і ви відчуєте весь біль
у своїй душі
за цю нещасну спробу
пенаправити мене
у ваше правильне русло
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379036
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.11.2012
автор: ImmortalPsycho