Кожен день пливе
як хмара у безмежнім океані.
З ними спливає і мій час
Комусь сказати, що кохаю.
Залишити, слід в чийомусь серці
Ні, навпаки дізнатись.
Як, навіщо й без часу,
Щоб моє серце розривалось.
Не можу бути я бездушним
Хоча і думав так.
Не розуміючи подібних
Продовжую втечу.
Забуваючи себе
Перетворююся у воду.
Шукаю порятунку
В неіснуючій пітьмі, бажань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379025
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.11.2012
автор: klovays