Знаєш, я хочу бути дитиною завжди,
Вуса виросли, але залишився справжнім.
Змінив свій гендер – соціума облік
Але лью сльози, так само як тОй рік.
Нехай за склом літо, спека плюс сорок
Неважливо все, в душі стабільно морок.
Ти зробила назад крок – на зустріч до мене,
Не йди , тікай, ти ж знаєш - зведу у пекло.
Чи поганий я, судити тобі , не людям.
Я п’яний… да… літаю статично у буднях
Той алкаш має слова, від них не відкупитись
Він пише, не пише, а треба залитись.
Нехай за склом літо, спека плюс сорок
Водій знає де газ, та тисне на тормоз.
Себто не бачив, не чув, не зрозумів
Добре Мати не бачить - він точно здурів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378964
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2012
автор: Tagbir