Рідна, більше немає слів,
є лише виграний час і листя попід ногами -
принаймні шелест, проте не спів.
Нам і посмертно не стати богами.
Світ як і завше - лише каламуть,
не відділити зерна від тиші.
Таких, як ми, у Рай відженуть,
бо грішні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378798
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2012
автор: edel