Я – не бляшанка від консерви,
Що десь валялась у відходах.
Так. Я жива! Я маю нерви!
В душі моїй відчутний подих!
Я не купаюся в томаті,
Як кілька та, що в магазинах,
Яку ти ладен пожирати…
У мене ж кров тече у жилах!
Я не солодка, як згущонка,
Що так майстерно підробляють,
І не міцна, як самогонка…
Її ж ти пити полюбляєш?
Я - не консерва, я – людина,
В мені наїдку ти не знайдеш,
Мене не викинеш, не знищиш,
Бо я – жива, а ти вмираєш…
"Вмираєш" у даному випадку означає "вмираєш не у
прямому значенні, а вмирають людські якості."
//19.11.12//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378744
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.11.2012
автор: Marisong