Ми сиділи затоплені димом і заховані в сп'янілих еритроцитах. Я, ти і друг. Він спитав "Чому ви ще не разом?". Разом. Це слово складніше за алфавіт і вже точно довше за "ніколи". Я мовчала, та і ти вирішив зберегти цноту тиші.
Пройшло пів години. Моя печінка тонула в віскі, а той тонув в джині, розбавленому тоніком.
"Дєвушка, вам какая пропорция джина с тоником?" - чую я голос скрізь туман.
"два до трьох"
"Больше тоника, да?"
"Сьогодні мені більше джину".
Поцілувати тебе було страшніше ніж втратити цноту. Спасибі вірному джину за це. Чи ти був щасливий? Я була. Неймовірно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378719
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2012
автор: jelleeze