Мій побратиме,брате мій єдиний!
З тобою нас не кров земна єднає:
Зродившись в купині неопалимій
Свободи духу промінь обирає
Одного поля ягоди незримі,
Що одночасно у житті дозріли:
Щоб сотворити ввік несотвориме
На це Всесильний подарує сили!
Лише повір і станеться таємне.
Покинь прогірклий дим погаслих згарищ...
Коли у даль покличе страж недремний
Лиш одержимі подолають скали!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378701
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.11.2012
автор: Оксана Юрченко