золотом лягають

*                    *                      *

Золотом  лягають  за  селом  покоси,
З  плачем  відлітають  в  вирій  журавлі
На  стеблинках  вранці  замерзають  роси
Сумно  й  прохолодно  стало  на  дворі.
Плаче  небо  синє  прісними  сльозами
Землю  нашу  рідну  святить  –  полива
Це  приходить  осінь  з  щедрими  дарами
І  під  ноги  перший  іній  простиля.
Принесла  нам  осінь  кошик  із  грибами,  
Жита  і  пшениці  щедрий  урожай,
Зірваного  лисття  шелест  під  ногами  
Бабиному  літу  ти  скажи:  «Бувай».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378672
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2012
автор: temapk