Маленький котик сів на призьбі коло хати,
собі купається у золоті промінь.
А біля нього розстелила осінь шати,
неначе світ належить лиш йому однім!
Своїми лапками і хвостиком так хоче
далеке сонце притулити, загорнуть.
А листя струшує себе, йому шепоче:
"Біжи до хати. Скоро вечір. Всі поснуть"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378587
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 18.11.2012
автор: Ліна Біла