О, як я хочу зрихтувати борщ,
Той у якому вуха остаються…
Надворі сонце, чи періщить дощ,
Нехай смаки борщеві відізвуться.
Червоний борщ, духмяний і смачний,
Його краса приваблює і кличе.
І смак, і колір рідний - не чужий,
Він нашу Україну возвеличив.
А поруч із борщем лежить часник,
Пампушка, як царівна біля трону,
Я до борщу, як українець звик,
Його шаную завжди, як ікону.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378357
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2012
автор: Віталій Назарук