(До відкриття Бобринецького районного Будинку культури після капремонту)
О велич вічна, храм духовний і душевний
Нарешті ти зумів піднятись із руїн.
Ти наша гордість, ти наш біль, молитва ревна.
Над нашим містом знов звучить мистецтва дзвін!
Твоїх митців краса по справжньому нетлінна
Нам брати приклад з них, пишатись на весь світ.
Перед тобою, сцено, стану на коліна,
За те, що всім дала театру первоцвіт.
О, сцено рідна, ти нових творців колиска
Обитель творчих душ, талантів оберіг.
Вогнів софітами і рампою нам бризкай
Й веди на простір осяйних своїх доріг.
Знов запалає в місті вогнище культури,
Знов музи ліри всі свої до рук візьмуть,
Щоб зазвучали до спектаклів увертюри,
Нас в царство образів сценічних поведуть.
Ще сотні раз на сцену вийду, усміхнуся
На ваші всі аплодистменти відповім.
Віддам вам серце і низесенько вклонюся –
За храм культури в нашім краї степовім!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378303
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.11.2012
автор: Олена Бондар (Бондаренко)