Най тебе за ногу (сраку, вухо, носа, яйця) трястя вхопить...а ліпше, най за оте все разом потягне, щоб відчув усю повноту щирих непідробних емоцій! Емоцій не її тверезого від правди мозку, а її аморфного тіла, названої в Біблії душею! (не смій звинувачувати у пафосі!)
Відчув? Відчуууув... чи, мо, знову найняв безсмертного каскадера-правдолюба на ймення лицемір?! Байдуже... все рі вно все рів но ...їй, шановна сильна підлого, все рів но... уже.
Ближче до ночі пазурі свідомості слабшають. До чорта в хату пазурі – рамки...рамки розширюються настільки, що можна втратити самовладання зі свободою такооого вибору! Вибору серед бісівської сімки (їх же 7, а не 13!). Оце прозріння найшло: моя улюблена цифра 7..,мо тут собака зарита?
Дивний факт тут таки стається – ширина рамки співвідносна з глибиною колотої ранки. От мана! От як природа розумно зроблена...гармонія ну проооосто усюди. Імпотенція його б вхопила за прутень, бо за мозок уже взялася!
Цур мені і чиряк йому!
Так...а на що я оце закопилила губу і відмовила у секс-зарядці? Хоч би не спитав, а то знову прокручувати в голові підсмалену кіноплівку вечірніх спогадів...
Тьху-тьху.
Хм... хочу матюгнутися, а в голову лиш прокльони марширують! Щоб тебе переікнуло і перечепило на вибоїні! Вибоїні... їбббонії! Бляха муха! (О! Перший мат! Певно, скоро попустить...).
То в думках ... а на язиці, окрім смАчного матюга годі було що вполювати... Хоччча, який ловець, така і здобич! Прагнув би заткнути рота цілунком, то отримав би шаленство і шалений оргазм! Точно це кажу, бооо знаю її ой як нічогенько добре. Але я не Бог.., якщо сповідувати християнство... і таки бооог, коли схиляти коліна перед філософією антропоцентризму.
оооОООГгго! Таки попускає...
Руки геть від мобільного апарата, кицю! Геть прибери! Ти що вирішила самопринизитися? Вирішила дати відчути йому його ж перевагу над тобою? (Досить того, що він і так частіше зверху, ніж під!) Чи, мо, ще й пробачення вишморгаєш носом і ненафарбованими губами? А, пані? І заламування рук і обкушування губ таки тут не врятууує... Тримай марку, виховуй його, як того вимагають досвідчені українські жонушки! Тренуй!
Мінус 10 хв. без падлюки... мінус 25 хв. без глухого самозакоханого егоїстичного поца... мінус 30 хв. без мужика, мінус 35 хв. без мого сонечка...
– Кіт? Знаєш...найголовніше, що я тебе кохаю і ти кохаєш мене! А те, що ми два ідіота, яких поселили в одну палату...то то ж лікарська помилка. Цьомаю тебе і ... і... купи нам шоколадку)))
Фффух! Душ – улюблені трусики – дитячий крем для ніжок і рученят – подаровані ним же парфуми – застелене під нитку ліжко – чулочки ...
– Привіттт... (босніж!) Шоколадку приніс?!
Тепер черга її пазурів у спину...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378097
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2012
автор: nadionchik