Як не дивно жити задоволенням
Бачити лише яскравим світ.
Враження, що ми завжди разом,
Ми перетворилися в ненаситних,
Прекрасних звірів фантазій.
І здається це ніколи не скінчиться
Змагання, раунд за раундом.
Переможця серед нас не може бути.
Я не хочу, щоб ця війна закінчилася,
Вона приносить задоволення.
Наші спітнілі тіла
Відбивають місячне сяйво.
Відблиск буде вічним.
Я примушу цю ніч не закінчуватися,
Стогонами - мелодією всесвіту.
Дотики руками ніжніші за мрію.
А твоє волосся,
Воно незабутнє світанками.
Наші руки сплетуться, а тіла стають одним.
Вічною енергією, потужнішою чим бажання.
І нескінченні рухи, зміни,
Здаються жорстоким екстазом
З якого не має виходу.
Цю вічність я радий буду повторювати
До самого виснаження,нірвани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378074
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.11.2012
автор: klovays