ніч несповна місяця
жбурляє божевільні сновидіння
під подушку
колективного безсвідомого всесвіту
на ранок
сновидці читатимуть сонники
а хто забув надіти окуляри для сну
зрозуміє що не існує життя
поза сновидіннями
а поки -
заблукалі у міжсонні сновиди
протягнутими руками
куйовдять сни
із подушки
колективного безсвідомого всесвіту
летить пір'я
складається пір'їнкою до пір'їнки
і кружляє
птахом ненасненних сновидінь
і тільки у мить
коли ніч несповна місяця
одягає гамівну сорочку дня
можна прокинутись
і розбожеволіти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377911
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2012
автор: ОльгамацО