Катерина Самусєнко, Осінь, осінь!

Осінь,  осінь!
Морок,  сірість,
З  неба  рваного  тече.
Всюди  темінь  і  понурість,
Сонце  більше  не  пече.
Осінь,  осінь!
Замовкає,  затихає
Птахів  свист,
І  з  берези  облітає  
Трепетний  пожовклий  лист.
Осінь,  осінь!
Сум  наводить
Непогода  у  дворі.
Хороводи  вітер  водить,
Свище  гучно  угорі.


Кацярына  Самусенка
Восень,  восень!

Восень,  восень!
Змрочнасць,  шэрасць.
З  неба  рванага  цячэ.
Ўсюды  цемень  і  панурасць,
Сонца  болей  не  пячэ.
Восень,  восень!
Замаўкае,  заціхае
Птушак  свіст,
І  з  бярозы  аблятае
Трапяткі  пажоўклы  ліст.
Восень,  восень!
Сум  наводзіць
Непагода  на  двары.
Карагоды  вецер  водзіць,
Свішча  гучна  ўгары.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377843
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 15.11.2012
автор: Валерій Яковчук