Місячне сяйво в вікно заглядає,
Холодом віють небеса,
Смуток туманом на душу лягає,
Дивні тривожать передчуття.
Спомини давні зі скрині старої,
Мов ті гадюки до мене повзуть,
Жала висовують ядовиті,
Видно не міцно закрила я їх.
Марно надію тримала на серці,
Що все минеться,все пройде,
Ця випадкова зустріч у місті,
Серце моє полоснуло ножем.
Ні ,не загоється рана ніколи,
Видно судилося так на житті,
Тільки скажи,як тебе забути,
В скриню яку заточити свій біль?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2012
автор: Тамара Піддубна