ОСТАННІЙ ДЗВОНИК

Вже  десять  років  промайнуло,
Як  ми  пішли  у  перший  клас.
Ще,  озираючись  в  минуле,
Цей  день  згадаємо  не  раз.

Були  шумні,  веселі  роки
І  класи  повні  дітвори,
І  перші  гамірні  уроки,
І  лозунги:  «Шукай!  Твори!»

І  ми  шукали:  хто  —  планету,
Хто  —  невідкриті  острови,
А  дехто  мріяв  буть  поетом
Серед  дзвінкої  дітвори.

Були  думки  і  мрії  різні,
Та  це  не  заважало  нам
Шукати,  вчитися  успішно,
Ділити  щастя  пополам.

І  от  у  цю,  прощальну  мить,
Тут,  біля  рідного  порогу,
Останній  дзвоник  прозвучить,
В  далеку  кличучи  дорогу.

1972  р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377787
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2012
автор: Мирослав Вересюк