Купа літ пройшло, як хлопці в світ пішли зі школи,
Дійсно є чого згадати в Славка і Миколи.
- Я любив лише перерви. М'яч ганяти дико.
Надю й Іру теж любив. За "хвостик" часто смикав.
Славко хитро тут всміхнувся. Враз примружив очі:
- Ти ж , Миколо, теж їх "скубав", чи сказать не хочеш?
- В мене досвід був хороший,- все ж признавсь Микола,-
Я дівчат за "хвіст" не смикав, вір не вір, ніколи.
Був малим,- "обпікся" раз,- півдня в очах рябило.
Просто так, на спір посмикав я за хвіст кобилу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377703
Рубрика: Гумореска
дата надходження 14.11.2012
автор: Віктор Насипаний