* * *
Годинники оспівані імлою,
напруга пульсу і спасенний час.
Синички розмовляють між собою
про рух комет, про зорі і про нас.
Нам не відпущено іще неспокій,
і старець-світ нам дихать наказав,
остерігатись відчаю й утопій,
не сподіватися на силу трав.
Ми атеїсти. Бог нектар солодкий
покірній вірі щедро подає,
та наші стислі й виміряні кроки
торують щастя, вбоге і своє.
Змиває дощ пилюку з подорожніх,
імлисте серце болю зазнає,
звертається до молитов побожних
і недоладну дійсність віддає
в Того обійми, хто, незрозумілий,
у легкості – вага, у тиші – дзвін.
Він душу кличе, спілу і нецілу,
вмістити суперечність перемін.
© Оксана Бігун, всі права застережено
Читайте нову збірку поезій "Відстань до кордону" сучасної української поетеси Оксани БІГУН на веб-сторінці http://oksanabihun.com/.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377601
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.11.2012
автор: oxi_bi