а ти мене так довго не любив
та часто палко цілував у скроні
і вітер мокрий голову сушив
коли в одну збігалися долоні
мрійливо муркав посивілий кіт
собі на вушко шепотав молитву
ти є напевно на весь всесвіт гід
що по любові шиє візерунки
пече мороз замурзану траву
вона то вяне то здіймає жало
я дуже ніжно й солодко люблю
але мені здається того мало
в твоїх очах без іскри і вогню
одна печаль розсипана на п*яти
яка мов відзвук теплий кришталю
хотіла би шалено й без метафор...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377599
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2012
автор: insha