пошматована з середини, розп'ята любов'ю,
в жертву себе, заради твоєї чужої долі.
життя, ненароком для нас, тобі присвятила.
і біль той нестерпний свій назавжди простила.
а нутрощі зв'язані у вузли міцно й запаяні.
і в сльозах солоних мої мрії тихо розтанули.
ти мене не покинеш, таку інвалідно-душевну.
я ж за словом про тебе - не полізу в кишеню.
я так дякую Богу, за те що цей біль,
не хтось інший, а - ти мені спричинив.
все що з тобою пов'язано - небесний скарб.
я не маю на тебе жодних болючих скарг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377594
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2012
автор: Yulia Bits