Мене вражає світ навколо…
Де слово швидше, а ніж думка,
там серце сильно закололо,
і відлік далі йде з рахунку.
Бракує і секунд з тобою,
Хвилини ж таку швидкість мають, –
Години рвуться геть до бою,
Лиш спогади не помирають.
Надія зникне геть остання,
Про мрію – скоро буде інша,
Твої ж магнітні коливання
Ніколи не затулить тиша.
Промовить хочу, тебе мало,
Збрешу, сказав: «Бракує часу»,
Доля поводиться зухвало,
Платити за яку – на касу.
А я сплатила б небагато,
Лише подарувавши душу,
Ти вибач мене, рідний тато,
А мамі я платити мушу.
Я повторюсь, тебе так мало..
Я знаю, що мене ще менше,
І на душі не полегчало,
А думала, що стане легче…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377590
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2012
автор: MNKA