І кожен раз,
коли в вікні жевріє його постать
я думаю про те,як сильно я кохаю,
як доля наша розцвітає,коли ми разом знов,і знов.
Але...
Все це лише надія,
мрія,яку не можу погубити я.
Бо жити без думки про нього не можу я
ні хвилини,ні сикунди,ані дня.
Моя душа жива,
допоки в серці ллється кров моя,
допоки знаю,що у серці ти...
Живи,живи допоки я жива.
Допоки знаєш,що кохаю я.
Живи і знай,що навік я лиш твоя!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377351
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2012
автор: Iren Lapheta