Я бреду до зими

Ось  і  осінь  прийшла
Золотисто-багриста.
Де  ти,  юність  моя,
В  тополинім  намисті?
Плаче  стиха  верба,
Листя  скинувши  в  річку.
Юнь  давно  відійшла,
Відійшла  в  пам’ять  вічну.
Пори  років  спливли:
Весна,  літо  і  осінь.
То  ж  спитаю  в  зими:  
"Чом  живу  я  ще  досі?"
Жаль,  що  в  мене  весни
Вже  не  буде  ніколи.
Я  бреду  до  зими
Через  всі  перепони.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377293
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2012
автор: Г. Король