Мені була потрібна ця печаль,
Щоб я не раз вдивлявся у зінниці,
Щоб я на щастя, і щоб я, на жаль,
Втопився весь у крапельці росиці.
І навіть, коли крук розірве душу,
Ніразу я тобі не дорікну.
Тобі свободу дарувати мушу,
Я, мабуть, ще не раз отак спіткнусь.
Присвячено П.О.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377244
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2012
автор: Андрій Конопко