Тотальне горіння осінніх ілюзій,
Фобія нищить розлогий кордон.
Швидко втрачаємо вірності друзів,
Падає міцність душевних колон.
Страх запалити сталевий бойкот
Душить лещатами вічних епох.
Пил засипає караючий код.
Ми меркантильні. Тікаємо вдвох!
Нажаханість
зді̀йснить
фатальний прогноз:
Стіни розтоплять тендітність сердець.
Гідно втрачати правдивість мімоз,
Гірко плекати забутий вінець...
Тотальне диміння ранкових вітрів.
Вийшов. Забувся. Кудись полетів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377150
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.11.2012
автор: Вальдемар Феруменко