Кленова мідь і золото беріз
Спадають тихо, тліють під ногами,
Лиш сонечко сміється у проріз
І квітне зріло у небесній гамі.
Хмаринки в дальні мандри подались,
Гнані невпинно сімома вітрами,
В рожеві мрії туго заплелись,
Змінилися тонами амальгами.
Нагряне в гості сильний морозець,
Запеленає зиму у сніжинки,
Від холоду тремтить вже ялівець,
Перемітає в спогадах стежинки.
Хурделиця здійметься у танок,
Заграється іскристими кругами,
Отак життя моє за кроком крок
Мережить долю білими нитками. 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377138
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.11.2012
автор: Lana P.