Казково? Радісно? Бентежно!!!
Що далі? Сама й не знаю...
Люблю тебе безмежно!
Важко, важко, але кохаю!!!
Доню, донечко рідненька!!!
Куди ж нас доля заведе?
Ти така іще маленька,
а обличчя твоє уже сумне!
Смійся, дитино голубоока
Ні в чому не винна ти!!!
В тебе є бабусина турбота
Іншої нема, винні батьки!
Знаю, що мами бракує,
А про батька промовчу!
Знай, я теж за тобою сумую,
Навіть, коли на парах і вчу!
Ти думаєш,що я не хочу,
Щоб мала повноцінну сім'ю?!
Заради цього вроду дівочу
Втрачу,а щастя тобі віднайду!
За усмішку щиру, веселу
За белькотіння твоє смішне!
Я вирішу безглузду дилему
Доля, знаю, в кут не заведе!
Вітьчима - батька золотого
Знайду тобі не сама!!
Усе, доню, в житті від Бога!
І ти від Нього дарунок, ти - моє ЖИТТЯ!!!!!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377055
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2012
автор: Samara gold