***
Скільки мудрагелів доокруж -
Голову зрива од тої думки!
Різнобарв’я ляпання калюж
Тугослівно-неохайноруке.
Наслідила неміч і пішла.
Ніби то утицьнуте невміння...
Розчерк ницодухого пера -
Претензійне кредо на спасіння?
Може і талмудик під плечем,
Процитований уривками незично.
Що ж вуглині? Тільки обпече.
І заго́їться по часі звично
Серце недолуге... Ой дивак,
Мудрагелику десятий, сотий,
Не діймеш чомусь того́ ніяк:
Є знання, а де ж твої висоти?
Де твоє правічне і святе?
Заростає стезя бур’янами.
Ніби й те,та дивишся - не те
Під пихою креше межи нами.
(11.10.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376960
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2012
автор: Леся Геник