так давай більше не сумувати.
просто інстинктивно існувати,
ділити один простір, постіль.
наговорились про кохання вдосталь.
ми, як комети, пристрастю палаємо,
не кохаємо, кохаємось, удвох лягаємо...
ти сам сказав, не можеш залишити,
і я сказала, що якось важко жити.
ми сотні раз трималися за руки.
в останній раз, а далі як нам бути?
нікого поруч нас більше не може бути,
але і слово "разом" варто нам забути.
свободою не ділимось, так страшно,
самотність обираємо завчасно.
давай більше ніколи вже не сумувати.
найголовніше - нам нема чого втрачати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376793
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.11.2012
автор: Yulia Bits