бачу картину і бачу її,яка ніколи не була мені рідною,
але такою близькою і спорідненою,що не
можу забути її доброго серця,погляду чистої лілії,
це людина завдяки якій можна жити,любити і
бачити в людях не тільки злобу,бачити терпіння ,доброту.
тільки сторінка життя закінчилась якось вмить
минула ,а за нею і мить серця,обличчя-якогось рязючого поклику-
добрих слів ,чекаю від неї знову,
АлЕ чИ пОчУЮ............
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376649
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2012
автор: Ружка Dabrowa