АПОГЕЇ МОЇ, ПЕРИГЕЇ…*
Я розкуто іду –
В апогеї…
Відірвавшись
Від клопітних дум…
Та мусово прийду
В перигеї,
Де обсядуть турботи
І сум…
Все у Світі
Закону підвладне,
Хоч Природа, вважають, -
Сліпа…
Та й Свобідная Воля
Не згасне,
Бо від Нього…Хоч зветься –
Моя…
*- апогей – найвіддаленіша від Землі точка на еліптичній орбіті Місяця. У той період у людини з’являється більша працездатність, оптимізм, безстрашність, безрозсудство; перигей – все навпаки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376637
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2012
автор: aleksandr.s1938