Уривки фраз, уламки почуттів...
Нарешті сталось те, чого так прагнув:
я зізналась тобі у коханні,
а ти розсміявся і грюкнув дверима.
Тепер від тебе лиш напівзабуті спогади,
карий відблиск байдужого погляду
й до образи холодні дотики.
Ти не зник. Ти просто пішов,
залишивши свої дивацтва
і химери порожніх слів,
що сприймалися мною як правда.
Я не буду благати вже,
аби ти назад повернувся.
Я люблю тебе справді, але
із самотністю теж змирюся.
15_09_2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2012
автор: Тінь Сонця