Зійти з розуму - покохати знову
у сорок, як в сімнадцять юних літ.
Повірити йому - втекти із дому.
Збагнути незбагненний світ.
Знайти ключі від пекла чи від раю.
Забитися в найдальший там куток.
А потім вже кричати: "Пропадаю!
Тисни, життя, на спусковий гачок!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2012
автор: всесвіт